Омельницька сільська територіальна громада

Кременчуцьке районне управління ГУ ДСНС України у Полтавській області інформує, що протягом лютого 2024 року на території Кременчуцького району спостерігається ріст пожеж в природних екосистемах, лише за останні дві неділі сталося 7 пожеж, де знищено близько 7 гектарів сухостою.
З метою попередження виникнення пожеж, рятувальники закликають громадян відповідально ставитися до правил пожежної безпеки у природніх екосистемах, не спалюйте суху траву або її залишки, бур'яни, сухе бадилля, побутове сміття на приватних земельних ділянках чи на прилеглих територіях, при вітряній погоді неконтрольоване горіння сприяє швидкому поширенню вогню та може перекинутися на лісові масиви, приватні будинки та господарчі споруди.
Шановні громадяни, пам’ятайте Що в період воєнного стану в державі посилена відповідальність за самовільне спалювання, випалювання сухої рослинності або її залишків. Кожен акт підпалу – це злочин проти природи, за який передбачена адміністративна, а в окремих випадках і кримінальна відповідальність!
За самовільне спалювання, випалювання сухої рослинності або її залишків громадянина буде притягнуто за статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та передбачено штраф у розмірі від 3060 тисяч гривень до 6120 тисяч гривень. За порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки громадянина буде притягнуто за статтею 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення та передбачено штраф у розмірі від 1700 тисяч гривень до 3400 тисяч гривень, а посадових осіб від 3400 тисяч гривень до 5100 тисяч гривень.
Протипожежні заходи на присадибних ділянках нескладні, потребують лише обережного та дбайливого ставлення, розуміння серйозності можливих наслідків.

Чи включається до оподатковуваного доходу ФО – резидента сума грошових коштів у вигляді міжнародного або вітчизняного гранту, крім бюджетного гранту, виплачена вітчизняними або іноземними організаціями?

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розд. IV Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.Практика застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції визначає, що грант – це одноразова безповоротна цільова виплата фізичним і юридичним особам грошової суми або дарування обладнання, приміщення (як правило, з власних коштів та майна) громадянами і юридичними особами, у тому числі іноземцями, а також міжнародними організаціями, для проведення наукових досліджень, впровадження енерго- та ресурсозберігаючих технологій, вжиття заходів екологічної безпеки та ліквідації наслідків екологічних катастроф, виконання творчих робіт, видання творів художньої, наукової, освітньої, образотворчої, медичної та іншої літератури тощо.Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 ПКУ об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід, до якого згідно з п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 ПКУ включаються інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ. Статтею 165 ПКУ встановлений перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.Водночас, доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначені п. 164.2 ст. 164 ПКУ, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ) у вигляді суми безповоротної фінансової допомоги (крім суми процентів умовно нарахованих на таку допомогу) (п.п. «ґ» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).При цьому п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок за ставкою, визначеною ст. 167 ПКУ.Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у пп. 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ). Разом з тим, доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України – іноземні доходи, є об’єктом оподаткування резидента (п.п. 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 ПКУ). Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація), та оподатковується податком на доходи фізичних осіб за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відс.), крім:а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 ПКУ (9 відс.);б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 ПКУ;в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 ПКУ;г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11 прим. 1 ст. 170 ПКУ.Згідно з п.п. 170.11.2 п. 170.11 ст. 170 ПКУ у разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у Декларації. Крім того, доходи, визначені ст. 163 ПКУ, є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).Згідно з п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ ставка військового збору становить 1,5 відс. від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Яким документом платник податку може підтвердити суму сплачених відсотків по іпотечному житловому кредиту, якщо має квитанції, у яких зазначено однією сумою сплачений основний платіж та відсотки (ануїтетні платежі)?

   Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.Відповідно до п. 175.1 ст. 175 ПКУ платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року.
   До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема, квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги) (п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ).Копії зазначених у п.п. 166.2.1 п. 166.2 ст. 166 ПКУ документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ (абзац перший п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). У разі якщо відповідні витрати підтверджені електронним розрахунковим документом, платник податків зазначає в податковій декларації лише реквізити електронного розрахункового документа (абзац другий п.п. 166.2.2 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Для документального підтвердження витрат, що включаються до податкової знижки, контролюючий орган не має права вимагати від платника податку надання документів та/або їх копій, які містяться в автоматизованих інформаційних і довідкових системах, реєстрах, банках (базах) даних органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, інформація з яких безоплатно отримується контролюючими органами відповідно до ПКУ та міститься в інформаційних базах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (п.п. 166.2.3 п. 166.2 ст. 166 ПКУ). Для підтвердження суми сплачених процентів за користування іпотечним житловим кредитом в обов’язковому порядку мають бути надані платіжні або розрахункові документи, в яких чітко зазначено суму сплачених процентів за користування іпотечним кредитом, та прізвище, ім’я, по-батькові саме платника податку як платника цих процентів. Основними нормативно-правовими актами в кредитних питаннях є Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями (далі – ЦКУ) та Закон України від 07 грудня 2000 року № 2121-III «Про банки і банківську діяльність» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2121).Згідно з ст. 1055 ЦКУ кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недотриманням письмової форми, вважається нікчемним. Статтею 55 Закону № 2121 визначено, що відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.Відповідно до ст. 3 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» із змінами та доповненнями іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Якщо умовами кредитного договору передбачено погашення кредиту шляхом ануїтетних платежів і у платіжному або розрахунковому документі зазначається лише загальна сума виплат без розбивки на проценти і основну суму боргу, то у платника податку відсутні підстави для включення до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року частини суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно ст. 175 ПКУ.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Шановні мешканці громади!

Нагадуємо кожному про необхідність сплати за спожиті житлово-комунальні послуги! Кабінет Міністрів України постановою від 29 грудня 2023 року № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг» відновив нарахування пені за несплату житлово-комунальних послуг.
Також відновлено стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в судовому порядку. Крім того, даною постановою Кабмін повернув можливість відключення від житлово-комунальних послуг боржників, у разі несплати або недоплати за отримані послуги. Наголошуємо на необхідності термінової сплати боргів за житлово-комунальні послуги, оскільки через їх несплату у комунального підприємства виникає кредиторська заборгованість перед постачальниками електричної енергії, покупної води та газу, що ставить під загрозу безперебійне надання житлово-комунальних послуг мешканцям громади.
Оплату за спожиті житлово-комунальні послуги споживачі можуть здійснювати за допомогою онлайн сервісів, а саме: через особисті кабінети, мобільні застосунки, платіжні системи: «Ощад24», «Приват24» або у відділеннях Нової та Укрпошти.
У разі наявності об’єктивних причин, що не дають можливості споживачу повністю розрахуватися із наявною заборгованістю, пропонуємо терміново звернутися до підприємства, перед яким виникла заборгованість, для укладання договору реструктуризації боргу.
Зауважуємо, що тільки при забезпеченні своєчасної та регулярної сплати за спожиті житлово-комунальні послуги комунальне підприємство може забезпечити їх стабільне надання!
Сподіваємося на вашу підтримку та розуміння!

Чи має право фізична особа за підсумками звітного податкового року на податкову знижку, якщо податковий агент утримав, але не перерахував ПДФО до бюджету?

Відповідно до частини другої ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Про затвердження Порядку інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 із змінами та доповненнями, поверненню з бюджету підлягають помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов’язань.Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку. Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб, які підлягають поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету податку на доходи фізичних осіб, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом. Отже, якщо податковий агент утримав, але не перерахував податок на доходи фізичних осіб до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Щодо сфери діяльності відділення Національної служби посередництва і примирення в Полтавській області.

   В листопаді 1998 року в Україні розпочала функціонувати Національна служба посередництва і примирення (НСПП) – державний орган, утворений Президентом України з метою поліпшення соціально-трудових відносин, сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів)(КТС(к)). Потреба в такій інституції стала очевидною саме в 90-роках, коли під впливом економічних негараздів (призупинення виробництва, невиплата заробітної плати) відбувалися масштабні страйки, походи, інші акції протесту. При створенні НСПП був врахований досвід розвинених країн, де аналогічні служби існують понад століття і формувалися разом із становленням ринкової економіки. Відтоді в конструкції соціально-трудових відносин сучасного зразка НСПП відіграє між роботодавцем і найманими працівниками роль посередника, який в разі виникнення конфліктної ситуації пропонує сторонам правовий, досудовий шлях врегулювання розбіжностей за столом переговорів.
   Головними завданнями Служби визначені:
- запобігання виникненню та сприяння своєчасному вирішенню колективних трудових спорів;
- здійснення посередництва і примирення при вирішенні таких спорів;
- прогнозування виникнення колективних трудових спорів.
     Попри воєнний стан, Служба продовжує повноцінно виконувати свої завдання. НСПП бере активну участь у процесах законотворчості. Зокрема, йдеться про участь у підготовці проєкту Закону України «Про колективні угоди та договори», прийнятого Верховною Радою України 23 лютого 2023 року. Завершено роботу над фундаментальним і важливим законопроєктом «Про колективні трудові спори». На сьогодні НСПП створена робоча група з числа представників сторін соціального діалогу, національних експертів, науковців, а також представників органів державної влади, яка працює над законопроектом з перезавантаження чинної моделі соціального діалогу в Україні з урахуванням рекомендацій Міжнародної організації праці та кращих міжнародних практик.Відділення НСПП в Полтавській області (відділення НСПП) діє з січня 2001 року. За час свої діяльності відділення НСПП сприяло вирішенню 69 КТС(к) (4 – на територіальному, 65 – на виробничому рівнях) на 237 підприємствах, в установах і організаціях області, безпосередніми учасниками яких стали 42743 працівника. Загалом було висунуто 159 вимог, з яких 107 – щодо невиконання вимог законодавства про працю; 27 – щодо виконання колективного договору, угоди або окремих їхніх положень; 25 – щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту. Також, відділенням НСПП здійснювалися заходи щодо усунення 729 розбіжностей, які призвели до загострення стану соціально-трудових відносин у 689 конфліктних ситуацій, майже на 950 підприємствах, в установах і організаціях області.
   Таким чином, у різні роки, вдалося відновити законність і поліпшити трудові відносини в акціонерних товариствах «АвтоКрАЗ», «Тепловозоремонтний завод», «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», «Хіммаш», «Армапром», «Полтавський хлібокомбінат», «Полтаваобленерго», в обласному управлінні Національного банку України, в тролейбусних управліннях Полтави та Кременчука, на ряді підприємств житлово - комунального господарства, в закладах освіти міст Лубни, Гребінки, Миргород, інших установах бюджетної сфери, тощо. Щороку, на ранніх стадіях відділення НСПП попереджає виникнення до 30 колективних трудових конфліктів. Слід зазначити, якщо в 2001 році на Полтавщині було зареєстровано 17 страйків на виробництві, то упродовж останніх років – жодного.Однією з найгостріших соціально-трудових проблем України є факти заборгованості із виплати заробітної плати. Із загальної кількості розбіжностей, які перебували в полі зору відділення, дві третини були викликані саме зарплатними боргами. Нерідко найманих працівників турбують такі порушення роботодавцями трудового законодавства, як недотримання рівня мінімальної зарплати, порушення строків її виплати, встановлених законом і колективним договором, не оплата роботи в святкові і неробочі дні, несвоєчасна виплата відпускних. Виникають розбіжності й через незабезпечення спецодягом, взуттям, спецхарчуванням, невиконання умов колективних договорів, тощо. У разі виникнення колективного трудового спору вимоги, висунуті найманими працівниками, за поданням відділення НСПП реєструються на державному рівні. Це забезпечує залучення до сприяння у вирішенні колективного трудового спору центральних або місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.Відділення НСПП під час врегулювання колективних трудових спорів дотримується нейтральної, незалежної позиції та забезпечує сприяння вирішенню конфліктних ситуацій з соціально - трудових відносин на всіх етапах. У разі необхідності залучає до участі в примирних процедурах трудових арбітрів, незалежних посередників, експертів, представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, профспілок. Після набуття чинності в 2011 році статей 6,7 Закону України «Про соціальний діалог в Україні», НСПП здійснює функції, визначені цим Законом – здійснення оцінки відповідності критеріям репрезентативності субєктів профспілок і роботодавців. Відтоді, відділення НСПП визнало такими, що відповідають цим критеріям 18 організацій профспілок та 2 організації роботодавців. З метою забезпечення подальшого розвитку соціального діалогу та на виконання вимог п. 5 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про колективні угоди та договори» № 2937-ІХ від 23.02.2023р. НСПП розроблено Порядок продовження строку дії свідоцтв про підтвердження репрезентативності, який діє на період воєнного стану в Україні та до шести місяців після його закінчення або скасування.
   Зокрема, забезпечено можливість роботи територіальної соціально-економічної ради в Полтавській області, яка діє на підставі чотирьох сторонньої територіальної угоди (між обласною радою профспілок, обласним об’єднанням організацій роботодавців, обласною державною адміністрацією та обласною радою). Відділення НСПП сприяє поширенню правових знань, співпрацюючи із засобами масової інформації, консультує представників сторін соціально-трудових відносин та в межах своєї компетенції розглядає звернення громадян. Також, з метою популяризації діяльності НСПП, якісної та системної співпраці, відділення розширює коло стейкхолдерів в регіоні.

Кіберполіція разом з українськими волонтерами запрошує долучитись

до соціального проєкту « BRAMA »

Посилання на проєкт тут: https://t.me/+XsqugeqM_dI5ZDFi

BRAMA - це синергія громадян, приватного та державного секторів у протидії дезінформації та незаконному контенту в інформаційному просторі.
Цілі проєкту:
• Знищення російських осередків в Інтернеті
• Зменшення рівня булінгу та цькування в мережі
• Протидія наркотикам та шахрайству
• Навчання та тренінги з кібергігієни
• Просвіта населення щодо інформаційної гігієни
• Залучення та мотивація громадян до активної громадянської позиції
Для блокування того чи іншого джерела необхідно надсилати скарги і чим більше буде скарг, тим більша вірогідність того, що джерело буде заблоковано.Саме із цією метою ми пропонуємо нашим користувачам стати частиною «BRAMA».
Що матимуть учасники:
1. можливість повідомити про джерело неприйнятного контенту, для подальшого масового надсилання скарг спільнотою та подальшим блокуванням такого джерела;
2. допомогти заблокувати джерело неприйнятного контенту, шляхом долученості до масового надсилання скарг;
3. отримати поради щодо медіа та кіберграмотності;
4. бути поінформованим про небезпечні схеми шахрайств, які ширяться мережею;
5. бути обізнаним, щодо фейків, які просувають вороги у наш медіапростір.
Станом на січень 2024 року учасниками спільноти заблоковано понад 26 тисяч джерел поширення неприйнятного контенту. Як видно із статистики – роботи ще багато і ми потребуємо допомоги нових небайдужих і активних учасників.Якщо ти не можеш донатити своїми силами або фінансами, то ти можеш донатити свій час!
Приєднуйся до BRAMA!

Чи зобов’язана фізична особа, яка отримала нецільову благодійну, у тому числі матеріальну допомоги, від резидентів – фізичних осіб чи юридичних осіб, подавати податкову декларацію про майновий стан та доходи, якщо загальна сума такої допомоги протягом звітного податкового року перевищує установлений граничний розмір?

Порядок подання фізичними особами – платниками податку на доходи фізичних осіб (далі – платник податку) податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) встановлений ст. 179 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – ПКУ), згідно з п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до ПКУ. Водночас, п. 179.2 ст. 179 ПКУ визначені випадки, в яких обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо, зокрема, такий платник податку отримував доходи виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу.Також Декларація не подається у випадках, прямо передбачених ПКУ.У разі якщо платник податку зобов’язаний подавати Декларацію відповідно до інших положень ПКУ, то в ній поряд з іншими доходами зазначаються доходи, передбачені ПКУ. Згідно з п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами – юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року (сума, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень).Положення п.п. 170.7.3 п. 170.7 ст. 170 ПКУ не поширюються на профспілкові виплати своїм членам, умови звільнення яких від оподаткування передбачені п.п. 165.1.47 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.Благодійник – юридична особа зазначає відомості про надані суми нецільової благодійної допомоги у податковій звітності. У разі отримання нецільової благодійної допомоги від благодійника – фізичної чи юридичної особи платник податку зобов’язаний подати річну Декларацію із зазначенням її суми, якщо загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений абзацом першим п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 ПКУ.

Головне управління ДПС у Полтавській області

Чи має право на податкову знижку фізична особа, яка скористалася умовами молодіжного житлового кредиту?

Згідно з п.п. 166.3.1 п. 166.3 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 – VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року, нарахованого у вигляді заробітної плати, зменшеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, такі фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати, зокрема, як частина суми процентів, сплачених цим платником за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до ст. 175 ПКУ.

Так, платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Тобто, повернення податку на доходи фізичних осіб може здійснюватися лише в межах сум, які фактично надійшли до бюджету від конкретного платника податку у звітному році.Таким чином, якщо умовами молодіжного житлового кредиту передбачено повну або часткову компенсацію за рахунок бюджетних коштів відсотків за таким кредитом, то претендувати на податкову знижку одержувач такого молодіжного кредиту може лише в частині особисто сплачених ним процентів, але при дотриманні інших умов, виконання яких є обов’язковим для отримання права на податкову знижку. При повній компенсації процентів за кредитом за рахунок бюджетних коштів платник податку не має законодавчих підстав на податкову знижку за таким кредитним договором.

Головне управління ДПС у Полтавській області