Відбувся ІІ етап обласного конкурсу «Найкращий читач Полтавщини»

7 квітня у приміщенні бібліотеки Омельницького ліцею проведено ІІ етап обласного конкурсу «Найкращий читач Полтавщини» в рамках Всеукраїнського конкурсу «Книгоманія-2017». На звання кращого читача претендували учні 6-7 класів з навчальних закладів сіл Недогарки, Рокитне, Омельник, бібліотеки яких входять до складу КЗ «Омельницька сільська публічна бібліотека».

Юні любителі книги розповідали про прочитані твори, відповідали на запитання членів журі.

Журі у складі голови – Литвиненко Т.С. (завідувача сектору культури та туризму виконкому Омельницької сільської ради), та членів Коваленко Р.О. (директора КЗ «ОСПБ») і Карпенко Л.В. (вчителя української мови та літератури Омельницького ліцею) визначило переможців заходу.

Грамоти за перемогу у ІІ етапі конкурсу та звання "Суперчитач бібліотеки" отримали:

• серед учнів 6 класів - Заїченко Тетяна (Омельник) та Пашко Вячеслав (Недогарки);
• серед учнів 7 класів - Чабаненко Анна (Рокитне).

Після закінчення заходу працівники КЗ «ОСПБ» пригостили всіх учасників солодощами та запашним чаєм.

Більше фото можна переглянути тут.

Плануємо візит «Сільського ревізора»

«Сільський ревізор» – унікальний всеукраїнський проект, метою якого є підняття на національному рівні проблеми інфраструктури українського села. Автори проекту хочуть показати, що село може бути комфортним місцем для життя та перевірити, як про нього піклуються аграрії та держава.

У кожному селі, яке буде відвідано, «Сільський Ревізор» оцінює об`єкти соціальної інфраструктури: школу, дитячий садок, фельдшерський пункт, амбулаторію, пошту, сільську раду, будинок культури, бібліотеку, музей, стадіон, магазин, ферми, підприємства. Досліджує стан доріг, вуличного освітлення, чистоти узбіч, водойм та ін. Публікує сільський бюджет, показує звідки приходять «соціальні кошти», куди і як витрачаються.

Наша територіальна громада вирішила у поточному році взяти участь у цьому проекті, тож чекаємо на гостей!

Підсумки акції по благоустрою цвинтарів

1 квітня в рамках двомісячника благоустрою відбулася акція «Пам’ять людська живе до тих пір, доки доглянута могила», метою якої було приведення у належний стан цвинтарів, що знаходяться на території громади.

Цього дня на кожному цвинтарі кипіла робота – згрібали торішнє листя та траву, вирубували зайву паросль, підправляли огорожі. Відповідними службами виконавчого комітету було організовано централізований вивіз зібраного сміття.

Омельницький сільський голова Шереметьєва О.І. та виконавчий комітет Омельницької сільської ради висловлюють вдячність всім членам громади, які у цей день долучилися до акції та допомогли зробити наші цвинтарі більш доглянутими і охайними.

День театру в Омельницькій громаді

27 березня, починаючи з 1961 року, у всьому світі відзначають День театру. Ініціатива його святкування належить Міжнародному інституту театру та французькому театральному діячеві і актору Жану Кокто. Своїм професійним святом цей день вважають всі театральні діячі та робітники театрів, хоча це свято не є державним і не є вихідним днем.

Дещо із запізненням, 2 квітня, відзначили День театру і в Омельницькій громаді. Учасники народного аматорського театрального колективу «Дивограй» підготували прем’єру вистави «Пропала грамота» за мотивами повісті М. В. Гоголя.

КЗ «Омельницька сільська публічна бібліотека» взяла участь у семінарі-практикумі щодо особливостей створення об’єднаних територіальних громад

30 квітня 2017 року в с. Недогарки (на базі Недогарківської ОТГ) відбувся семінар-практикум, на якому розглядалися різноманітні аспекти створення об’єднаних територіальних громад. Крім представників ОТГ Кременчуцького району, участь у семінарі взяли і гості – делегація з Волноваського району Донецької області.

Омельницьку громаду представляли директор комунального закладу «Омельницька сільська публічна бібліотека» Коваленко Р.О. та методист Сохін І.Л. Вони виступили з презентацією на тему «Робота сільських бібліотек в умовах децентралізації», в якій розповіли про досвід нашої територіальної громади щодо створення комунального закладу – публічної бібліотеки на основі міжмуніципального договору про співробітництво.

«Підвищення рівня професійної майстерності» – семінар-практикум для завідуючих дошкільними навчальними закладами на базі ДНЗ «Казка»

30 квітня на базі ДНЗ «Казка» Омельницької сільської ради було проведено семінар-практикум для завідуючих дошкільними навчальними закладами по темі «Підвищення рівня професійної майстерності». На даний захід було запрошено вихователів дошкільних навчальних закладів Полтавської області, які проходили курсову перепідготовку при Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти ім. М.В. Остроградського.

Наші вихователі в черговий раз довели високий рівень своєї педагогічної майстерності. Всі присутні з задоволенням переглянули інтегровані заняття у старшій групі (проведене вихователем Гмирею Ю.А. по темі «Україна – моя Батьківщина»), та в середній групі (проведене вихователем Штефан О.В. по темі «Квітка доброти»). Про роботу дошкільного навчального закладу з презентацією виступила завідуюча дошкільним навчальним закладом «Казка» Пилипенко Л.Г.

Хочеться відзначити, що подібна співпраця колективів дошкільних навчальних закладів сприяє обміну не лише педагогічним досвідом, а й досвідом щодо впровадження в навчально-виховний процес новітніх технологій та забезпечення належного національно-патріотичного виховання дітей.

Більше фото можна переглянути на цій сторінці.

Увага! Не спалюйте опале листя!

Поширеним але ризикованим методом утилізації органічних рештків та побутових відходів є спалювання опалого листя та торішньої трави. В пік весняного і осіннього спалювання відходів повітря в містах стає важким і гірким, збільшуються випадки захворювань дихальних шляхів. Невже так і має бути?

Чим шкідливе спалювання опалого листя і сухої трави?

Шкода від спалювання листя і сухої трави багатолика і надзвичайно небезпечна. На превеликий жаль, люди рідко надають цьому належну увагу.

При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотрутніших для людини речовин.

На присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. Найбільше пестицидів містить бадилля картоплі, яке ми так рясно окропляємо від колорадського жука.

Додаткова проблема полягає в тому, що з листям як правило горить і безліч різноманітного сміття, що суттєво посилює забруднення атмосфери. При згорянні, скажімо, поліетиленового пакету, в повітря вивільняється до 70 різноманітних хімічних сполук, більшість з яких отруйні для людини. Саме вони, як правило, стають причиною першіння в горлі, кашлю. Щільний чорний дим від тління пластикового сміття містить канцерогенні полі циклічні вуглеводні. При горінні гуми, окрім згаданого, утворюються канцерогенна сажа і оксиди сірки, які викликають респіраторні захворювання. Постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо погано тим, хто страждає на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.

До вогнища нерідко потрапляють ДВП, ДСП, фанера. Ці матеріали містять формальдегідні смоли, до складу яких входять формальдегіди і які можуть бути пофарбовані масляною фарбою, що містить свинець.

Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей – дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми особливо небезпечний.

Не менш важливою проблемою в місті залишається горіння твердих побутових відходів на контейнерних майданчиках, стихійних звалищах  твердих побутових відходів та на міському полігоні твердих побутових відходів на Деївській горі, де несвідомі мешканці навмисне підпалюють відходи чи викидають недопалки від сигарет.  Цим вони наносять невиправну шкоду як своєму здоров’ю, так і здоров’ю своїх дітей і всіх жителів міста.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:

1. В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи, такі як сонечка. Їх здобич – попелиці, які лишаються зимувати на стадії яйця на гілках. Спалюючи листя восени ми створюємо умови для розвитку попелиць навесні.

2. Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, але гинуть і ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.

3. За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні для розвитку рослин речовини повертаються в грунт. При згорянні ж утворюється зола. Незважаючи на загальноприйняту думку, зола – недуже гарне добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення грунту.

4. На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.

5. Знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання грунту.

6. При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу до загибелі диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.

7. Аналогічним чином, існує загроза лісових пожеж і загоряння житлових будинків.

Що ж робити з опалим листям?

Найбільш дружнім по відношенню до довкілля шляхом утилізації опалого листя є компостування. Найціннішою характеристикою компосту є великий вміст у ньому необхідних рослинам хімічних сполук. Щорічне прибирання листя в парках призводить за 20 років до 50%-го зниження приросту деревини. Те саме відбувається і на присадибних ділянках, в садах.

Для компостування листя складають у купи шириною 2 м і висотою до 1,7 м. в основу купи вкладають до 25 см шар землі. Кожен з шарів листя не має перебільшувати 30 см. На цю ж купу можна скидати пташиний послід, харчові рештки. Кожен з шарів присипають землею. Протягом літа компост 2-3 рази перелопачують. Компост вважається готовим, якщо перетворився на однорідну темну розсипчасту масу. При літній закладці компост дозріває за 2-3 місяці, при осінній – за 6-8. Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях глибиною до 1 м і шириною 1,5 м. Траншейне компостування більш зручне з міркувань того, що при ньому компост рівномірно зволожується і не пересихає.

Використовувати компост в якості добрива можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисне використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.

Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя не стійте осторонь, пояснюйте, що цього робити не можна.

Лікар з комунальної гігієни відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики

неінфекційних захворювань Кременчуцького МВП ЛД

ДУ «Полтавський ОЛЦ МОЗ України»                                                                                                                                                   Л.І. Стеценко

Нещодавно у Львові відбувся Форум місцевого самоврядування

Всеукраїнський Форум місцевого самоврядування, що пройшов цього року 24-25 березня, є п’ятим, в його роботі взяли участь близько 500 учасників. Серед них міські голови, українські та іноземні експерти у сфері місцевого самоврядування, представники муніципалітетів та органів виконавчої влади, представники об’єднаних територіальних громад, а також представники міжнародних донорських організацій та дипломатичного корпусу, представники ініціативних громадських організацій та аналітичних центрів, Верховної Ради, Адміністрації Президента, Комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, Асоціації міст України, Асоціації малих міст України.

Участь в роботі Форуму взяла і голова нашої громади О.І. Шереметьєва. Вона виступила з доповіддю «Формування соціального простору в Омельницькій ОТГ» у секції «Адміністративні послуги в ОТГ: перспективи та виклики».

Голова Омельницької ОТГ Шереметьєва О.І. взяла участь у засіданні Правління Асоціації міст України

Засідання відбулося 21 березня 2017 року та проходило під головуванням Голови АМУ, Київського міського голови Віталія Кличка. В рамках засідання також відбулася робоча нарада Прем’єр-міністра України В. Гройсмана із міськими, селищними та сільськими головами.

Було обговорено питання подальшого реформування соціальної сфери – пенсійної, медичної та освітньої реформ, проблеми в електроенергетичній та комунальній галузях, фінансові та інші проблемні питання в галузі місцевого самоврядування.